ФОНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Те саме, що звуковий. Він показав чудові зразки фонічного оформлення вірша (Вітчизна, 1, 1961, 188).
2. Який має звуковий сигнал (про телефонний апарат). У кімнаті поруч неспокійно гудів фонічний телефон (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 40).