ФОНАЦІ́ЙНИЙ, а, е, спец. Стос. до фонації. Звуження при вимові [г] не можна порівнювати зі щілиною, що утворюється при артикуляції шиплячих, свистячих і навіть задньоязикових.. Фонаційний струмінь при цьому посилюється й прискорюється, тобто за певну кількість часу проходить більше повітря (Сучасна українська літературна мова, I, 1969, 177).
ФОНАЦІЙНИЙ
Тлумачення слова