ФОНА́ЦІЯ, ї, жін., спец. Звучання голосу, утворення звуків та вимова їх; голосова мовна або вокальна функція мовного апарату людини. При фонації, тобто звучанні голосу, голосові зв’язки, внаслідок повороту черпакуватих хрящів, зближаються, а голосова щілина звужується або навіть щільно змикається (Художнє читання.., 1955, 22).
ФОНАЦІЯ
Тлумачення слова