ФОК, а, чол., мор.
1. Нижнє пряме вітрило на передній щоглі корабля або косе вітрило на однощогловому судні. Наче електричний струм пронизує Лазарєва. Перед його очима виникає друга, на цей раз катастрофічна небезпека. — Фок розірвало! Розірвало парус на фок-щоглі (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 401).
2. Те саме, що фок-щогла. За термінологією старих морських боїв.. відбувалося таке: корвет нападного флоту втратив фок і грот, на палубі паніка, борт пробито ворожою бомбою, капітан кинувся вплав (Юрій Яновський, II, 1958, 200).