ФЛОТСЬКИЙ

ФЛО́ТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флот. Команда на міноносці була нова, взята з флотських екіпажів (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 6); Повернувся з флотської служби старший брат і довгими вечорами розповідав про далекі краї (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 121); У Севастополі відбулися творчі збори флотських літераторів (Вітчизна, 7, 1969, 217);
//  Такий, як у флоті, прийнятий у флоті. На ньому був смугастий тільник, темно-синя фланелева сорочка і широкі флотські штани (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 85); Поруч карти висіла полковникова флотська форма, новий синій кітель з натертими до блиску ґудзиками, мічманка, чорна шинеля (Василь Кучер, Голод, 1961, 83); Боцман Бухта десятки років плавав на бойових кораблях, полюбив свою буденну працю. Він не терпить тих матросів, які порушують флотську дисципліну (Українська література, 10 клас, 1957, 132);
//  Власт. морякам. Пряжки, на яких вибиті якір і п’ятикутна зірка, начищені з флотським шиком, до блиску (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 94);
//  у знач. ім. флотський, кого, чол., розм. Той, хто служить у флоті; матрос, моряк. — Нам якби щось [п’єсу] про чорноморських матросів, — заблищала очима Вутанька. — Та пісень з нотами… — Про флотських навряд чи що буде, — висловив сумнів воєнком (Олесь Гончар, II, 1959, 169).