ФЛОРЕНТІЙСЬКИЙ

ФЛОРЕНТІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до флорентійці і Флоренція. Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встає із темряви часів середньовічних (Леся Українка, I, 1951, 174); Флорентійський муніципалітет;
//  Який походить з Флоренції. Фермери висаджують між лозами флорентійські півники, які виділяють коренями ефірну олію з фіалковим запахом (Знання та праця, 11, 1965, 23);
//  Зробл. флорентійцями, у Флоренції. Аркадій Валеріанович від дзеркала прямує до столу, сердито націлює перо у важкий каламар флорентійської роботи і вкладає своє роздратування в холодні ввічливі слова, під якими аж шипить презирство до шурина (Михайло Стельмах, I, 1962, 283).