ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, жін. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 37).
ФЛОЯРА
Тлумачення слова