ФЛЮЇ́Д, у, чол.
1. Рідина або газоподібна речовина, що виділяються з магматичного джерела.
2. Уявна невагома рідина, якою до XVIII ст. пояснювали теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння.
3. За містичними уявленнями спіритів — якийсь «психічний струм», що його нібито висилає людина. [Викова:] Він ненавидить нас. Коли він проходить повз наш будинок, по моєму тілу завжди пробігають якісь флюїди (Олександр Довженко, I, 1958, 440).