ФЛЮ́ГЕР, а, чол.
1. Пристрій у формі прапорця, пластинки, стріли і т. ін., що обертається на стрижні і служить для визначення напрямку вітру, а при ускладненій будові — і швидкості вітру. Є багато видів флюгерів. Загальною їх особливістю є те, що вони вільно обертаються на осі і встановлюються в напрямі вітру (Фізична географія, 5, 1956, 87); Маленький золотий флюгер на даху будиночка стоїть нерухомо — вітру нема (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 86); * У порівняннях. Я віддаю на суд свої творіння Не вам, мерці, без думки і горіння, Не вам, не вам, Що, ніби флюгери, в дорогу всім вітрам Повернуться туди, куди подме сильніший, І моляться тому, хто впливовіший (Любов Забашта, Калин. кетяг, 1956, 95).
2. У давнину — прапорець на списі.
3. перен., зневажл. Про нестійку людину, яка часто міняє свої погляди, рішення, ставлення до когось.