ФЛЯ́ЖКА, и, жін.
1. Те саме, що фляга 1. Льоня був зовсім військовий — в зеленій гімнастерці з фляжкою на поясі і з рюкзаком за плечима (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 41); Їй [Варварі] запропонували хильнути з обшитої ворсистим сукном фляжки (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 16).
2. діал. Пляшка. А… вчини ж мені ласку: Передай козаку меду-вина фляжку (Павло Чубинський, V, 1874, 373); Будучий свояк, який, певно, пристане до тих, що пана директора звуть вуйком, стиснув палко йому руку і сказав іще подати фляжку вина (Осип Маковей, Вибр., 1954, 46).