ФЛЕ́ГМА, и, жін.
1. Незворушний спокій, що межує з байдужістю, холоднокровністю. Лише не сердься, не заламуй рук, Котячу флегму май усе в запасі (Іван Франко, XI, 1952, 294).
2. розм. Те саме, що флегматик 2.
3. спец. Згущена маса, що залишається після фракційної перегонки рідкої суміші в перегінному апараті. Флегма, одержана з місцевої нафтової сировини, дуже дешева, активна. Вона ефективно захищає деревину (Вечірній Київ, 8.IX 1969, 4).