ФЛА́НГОВИЙ, а, е.
1. Стос. до флангу, який перебуває на фланзі, який здійснюється з флангу, на фланзі тощо. Можна вночі взяти Кардашин і піти фланговою атакою на Олешки (Юрій Яновський, I, 1954, 272); Іващенко наказав підсилити флангову охорону (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 155); Завдання флангової групи, куди було призначено і мене, полягало в тому, щоб перевірити, чи немає німців у ближчому хуторі (Іван Багмут, Записки.., 1961, 110).
▲ Фланговий рух; Фланговий марш (маневр, марш-маневр) — рух (марш, маневр) уздовж фронту, який здійснюється з метою захоплення або обходу флангу противника.
2. у знач. ім. фланговий, вого, чол. Крайній на фланзі лави, шеренги. Прибігають троє партизанів. [Свашенко:] О, й флангові наганяють (Іван Микитенко, I, 1957, 281).