ФЛАКО́НЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до флакон. Ми натерли з свіжого березового віника «тютюнового» порошку, насипали його в маленький флакончик з-під духів (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 225); На туалетному столику стояло багато різних флакончиків (Петро Колесник, Терен.., 1959, 118).
ФЛАКОНЧИК
Тлумачення слова