ФЮЇ́ТЬ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту. Сидить на суку нерухомо попеляста куцохвоста пташка, завбільшки з горобця, і на все горло свистить: фюїть… фюїть… (Вечірній Київ, 4.IV 1957, 4).
ФЮЇТЬ
Тлумачення слова
ФЮЇ́ТЬ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту. Сидить на суку нерухомо попеляста куцохвоста пташка, завбільшки з горобця, і на все горло свистить: фюїть… фюїть… (Вечірній Київ, 4.IV 1957, 4).