ФІТИН

ФІТИ́Н, у, чол., спец. Органічна сполука фосфору, яка є в багатьох рослинах і застосовується як лікарський засіб при деяких захворюваннях нервової системи, при недокрів’ї, рахіті тощо. З насіння конопель одержують харчову й технічну олію, а також лікувальну речовину — фітин (Наука і життя, 10, 1956, 24); Фітину багато в пшеничних висівках, у доброму люцерновому сіні сонячного сушіння (Хлібороб України, 6, 1969, 23).