ФІСКА́Л, а, чол.
1. У дореволюційній Росії (починаючи з XVIII ст.) — урядовець, що наглядав за діяльністю адміністративних установ і осіб з метою виявлення порушень законів та інтересів державної скарбниці — фіску.
2. перен., розм. Донощик, наклепник. Дворянин Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 395).