ФІ́РМА́НКА, и, жін., діал.
1. Візникування. Гроші, зароблені фірманкою.., протрачував [Петро] і вертав до неї з порожніми руками (Ольга Кобилянська, II, 1956, 10); Він займався фірманкою й наймався перевозити все, чого хто хотів (Спиридон Добровольський, Вибр., 1954, 76).
2. Дружина фірмана. — А де ті ваші сходини бувають? — У старої фірманки, у Митрихи (Іван Франко, III, 1950, 276).
3. рідко. Підвода. Весь день був зайнятий [Герман] при будові та при фірманках (Іван Франко, VIII, 1952, 387).