ФІНІФТЯ́Р, а, чол. Майстер, що виготовляє фініфть. Щоб виконати якийсь сюжет чи портрет, фініфтяр покриває однотонною емалевою маскою металеву пластинку, після чого вона випалюється в горні (Українське золотарство XVI-XVIII ст., 1970, 38).
ФІНІФТЯР
Тлумачення слова