ФІЛОСОФУВАННЯ

ФІЛОСОФУВА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням філософувати. Мрії — рефлексії, філософування — це мій світ (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 256); Початок «Гайдамаків» [Т. Шевченка] становить глибоке філософування поета про плинність і минучість життя (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 213); Уникайте загальних міркувань, загального філософування (Павло Тичина, III, 1957, 145); Павло й сам часом кепкує з надмірної поважності свого заступника, із схильності його до глибокодумності і ситого філософування (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 117).