ФІЛЬМ, у, чол.
1. Твір кіномистецтва; кінокартина. Її улюбленими фільмами були водевілі з участю Ліндера, Прейса і Глупишкіна (Юрій Смолич, II, 1958, 94); Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів (Олександр Довженко, I, 1958, 21); Доброякісного звучання кольорового фільму в кінопересувках добились, переробивши звуковідтворювальну частину проекторів (Пересувні кінопроектори, 1959, 38); Науковий фільм — це чисто якісний фільм, і якість його не в тому, що він відкриває, а саме в пафосі пізнання (Вечірній Київ, 10.VII 1971, 2).
Документальний фільм див. документальний; Німий фільм див. німий.
2. Тонка прозора плівка з нанесеним на неї світлочутливим шаром, яку використали для фотографічного й кінематографічного знімання. Багато метрів фільму пройде перед примруженими очима, доки я дивлюся на нахідку: бивень [мамута] «Віма» (Юрій Яновський, I, 1958, 103).
3. Те саме, що фільмокопія. Ми поїхали вдвох із шофером і повезли фільм (Юрій Яновський, II, 1958, 119); Перший же товарний поїзд доставив сюди незвичайний багаж — дорогоцінне для комсомольців кіноустаткування і дві цинкових коробки з фільмами (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 195).
♦ Крутити фільм див. крутити.