ФІЛЬЄ́Р, а, чол.
1. У прядильній машині пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон. Прядильні фільєри;
// перев. мн. Про отвори в такому пристрої. Витікаючи через найтонші отвори — фільєри, вона [синтетична рідина] полімеризується, твердіє і перетворюється на еластичну й міцну нитку (Знання та праця, 9, 1965, 4).
2. Металева або з іншого матеріалу платівка з каліброваними отворами для протягування, шліфування дроту. Алмазний фільєр, хімічно закріплений у металевій матриці (припій, що містить титан), може лудити й калібрувати дріт більш як півроку (Наука і культура.., 1970, 145).