ФІЛІ́СТЕРСТВО, а, сер.
1. книжн. Погляди й поведінка філістера; обивательська зашкарублість, святенництво. Продовжуючи традиції Гейне, братів Маннів та інших німецьких письменників, які гостро викривали боягузливе філістерство німецького обивателя, Вайскопф показує, куди привели німецького інтелігента ці його якості в нових історичних обставинах (Радянське літературознавство, 4, 1965, 61).
2. збірн., розм. Філістери. Там [на острові] нема причалу злидням, Там не ходять пароходи [пароплави] З тим.. філістерством, Що табаку вічно смалить (Леся Українка, IV, 1954, 177).