ФІГЛЮВА́ТИ, юю, юєш, недок.
1. перех., заст. Оздоблювати різними завитками що-небудь. Фіглювати стелю.
2. неперех., перен., розм. Вдаватися до різних витівок, пустощів, робити різні штуки, трюки, виверти, щоб насмішити або обдурити кого-небудь. — Це ти, Юрку, і фіглювати не вмієш? З ними, з фіглями, і працювати легше (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 211).