ФІ́ДЕР, а, чол., спец.
1. Провід, по якому йде електроенергія до пунктів живлення або який з’єднує радіопередавач (радіоприймач) з антеною. Далі зайшов [Саїд] у приміщення станції, милуючись фідерами (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 379).
2. Пристрій, що автоматично подає в машину сировинний матеріал для переробки.