ФІБРИНОГЕ́Н, у, чол., фізл. Розчинний білок плазми крові, який під час її зсідання перетворюється на фібрин. Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі фібриногену в нерозчинний фібрин (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 49).
ФІБРИНОГЕН
Тлумачення слова