ФІА́СКО, невідм., сер., книжн. Невдача, неуспіх, провал. Насмішка його звернена до.. цих двох приборканих радіоорлів, що, посхилявшись лобами, жваво шепочуться, видно, обмірковують вчорашнє своє фіаско (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); По всіх закутках заводу тільки й розмов, що про цілковите фіаско головного інженера (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 394).
Зазнавати (зазнати) фіаско — зазнавати невдачі, провалу.
ФІАСКО
Тлумачення слова