ФІА́ЛКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до фіалка. Фіалковий запах.
2. Кольору фіалки; фіолетовий. А тая жінка в фіалковій сукні.. була колись вродлива, Мов квітка гарна, любая Марія! (Леся Українка, IV, 1954, 117); Вечори падали на Дніпро з усієї сили, вечори фіалкові, вечори смоляні (Юрій Яновський, II, 1958, 197); Стояв невеличкий селянський коник з веселими фіалковими очима (Михайло Стельмах, II, 1962, 236).
3. у знач. ім. фіалкові, вих, мн. Родина рослин, до якої належать різні фіалки.
▲ Фіалковий корінь — кореневище деяких видів рослин із роду ірису, що містить ефірну олію.