ФІА́Л, а, чол.
1. У Стародавній Греції — широка плоска чаша з тонкими стінками й злегка загнутими всередину вінцями. [Хуса:] Сьогодні в мене будуть гості з Риму.. Не забувай, що треба подавати фіали грецькі та етруські вази (Леся Українка, III, 1952, 146); [Єлизавета:] У тата є фіал дорогоцінний, Неначе мед прозоро-золотий (Іван Кочерга, Я. Мудрий, 1946, 18).
2. заст., поет. Келих.