ФЕРИ́Т, у, чол.
1. хім. Твердий розчин вуглецю в альфа-залізі; хімічно майже чисте залізо. Гаряча вода цілком гідролізу є ферити з утворенням окису заліза й відповідного лугу (Загальна хімія, 1955, 612).
2. фіз. Феромагнітний напівпровідник. Ферити — це напівпровідникові матеріали, що мають яскраво виражені магнітні властивості. Їх одержують у результаті спікання при високих температурах окису заліза з окисами двовалентних металів.. — цинку, магнію, марганцю, кобальту, нікелю та інших (Наука і життя, 10, 1964, 26).