ФЕРМЕ́НТНИЙ, а, е, хім., біол. Стос. до ферменту (у 1 знач.). Мечников створив основи ферментної теорії імунітету, вважаючи фагоцитоз за внутрішньоклітинне травлення (Олександр Богомолець, Вибрані праці, 1969, 310);
// Який відбувається з участю ферментів. Дослідженнями останніх років встановлений ряд особливостей хімічного складу й ферментної активності м’язів при експериментальній м’язовій дистрофії (Український біохімічний журнал, XXVII, 4, 1955, 477);
// Який є ферментом. Саме ферментні білки — каталізатори всіх реакцій обміну речовин — приводять у рух найскладнішу машину життя (Наука і життя, 3, 1967, 36).
ФЕРМЕНТНИЙ
Тлумачення слова