ФЕРМЕ́НТ, у, чол.
1. біол., хім. Складна білкова речовина тваринних і рослинних організмів, що сприяє прискоренню хімічних процесів, які відбуваються в них; ензим. В людини чудовий набір ферментів травлення, які розкладають білки, жири і вуглеводи (Знання та праця, 12, 1966, 18); Зерно кукурудзи багате на вітаміни.. Чимало в ньому ферментів — важливих органічних активаторів (Наука і життя, 7, 1970, 16).
2. перен. Про те, що сприяє розвиткові, посиленню чого-небудь. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. Якийсь фермент. Панна Анеля жвавіше ходить по хаті (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); Мовні елементи народно-поетичної творчості були, є і будуть животворним ферментом літератури (Максим Рильський, III, 1956, 68).