ФЕ́ЛЬДШЕРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до фельдшер. Фельдшерські обов’язки;
// Належний фельдшерові. Фельдшерський халат;
// Пов’язаний з діяльністю фельдшера, його лікувальною практикою. В селах, розташованих більш як за 10 км від дільничної лікарні або амбулаторії, організовуються фельдшерські чи фельдшерсько-акушерські пункти (Загальний догляд за хворими, 1957, 21);
// Який готує фельдшерів. — Знаєте, одна моя кузина ходить на фельдшерські курси… (Леся Українка, III, 1952, 616); Усі [випускники] намірялися роз’їхатися по школах: по фельдшерських, по семінаріях, по технічних (Степан Васильченко, I, 1959, 182).
2. у знач. ім. фельдшерська, кої, жін. Приміщення для фельдшерів. У фельдшерській, куди привезли Ганну, її вже чекали старичок-фельдшер у білім халаті і панич Вольдемар (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 322).