ФЕЙЛЕТО́Н, у, чол.
1. заст. Розділ газети (спочатку додатковий аркуш, а потім підвал сторінки), в якому друкувались статті на побутові теми, про мистецтво, літературу, а також художні твори.
2. заст. Критична стаття про мистецтво, музику, літературу. [Острожин:] А треба, знаєте, ще скінчити фейлетон; гулянки гулянками, а велике колесо цивілізації потребує своєї жертви… (Леся Українка, II, 1951, 15).
3. Невеликий літературно-публіцистичний твір, у якому висміюються та засуджуються якісь недоліки, потворні явища суспільного життя. Було в газетах чимало й фейлетонів, в яких картали нечистих на совість людей (Ярослав Гримайло, Подробиці.., 1956, 127); Великого поширення набрав у нас фейлетон на фактичному матеріалі (Радянське літературознавство, 9, 1968, 68).