ФЕЄ́РІЯ, ї, жін.
1. Театральна або циркова вистава з фантастичним казковим сюжетом, з широким використанням сценічних ефектів і трюків, а також твір із таким сюжетом. В 1911 р. Леся Українка створює драму-феєрію «Лісова пісня» (Історія української літератури, I, 1954, 669); І. Кочерга створює сатиричну феєрію «Марко в пеклі», в якій гостро викриває й зло висміює пережитки капіталізму (Про мистецтво театру, 1954, 371); Кращі здобутки російського балету, починаючи з часів його заснування і до наших днів, використав професор Л. Лавровський у своїх льодових феєріях (Мистецтво, 2, 1961, 33).
2. перен. Незвичайне, фантастичне видовище. Після одноманітного гуцульського танцю повний життя, рухів і жестів запорозький козак здавався феєрією блискучою (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 366); Скромні свята дитбудинку здавалися їй феєріями, а коробка цукерок.. — найдорожчим подарунком (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 20).