ФАВОРИ́Т, а, чол.
1. Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи. І хоча управитель ненавидів Гаркушу всією своєю прусською ненавистю, але викрити перед хазяйкою його, паничевого фаворита, не міг (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 149);
// Той, кому віддають перевагу перед іншими, ким більше цікавляться. * Образно. [Орест:] А ви думаєте, що сього вже досить для того, щоб уважати себе фаворитом долі? (Леся Українка, II, 1951, 85);
// Коханець знатної, високої становищем жінки (напр., цариці), який отримує від неї великі багатства й майже необмежену владу над людьми. Фаворита Катерини II Григорія Потьомкіна народ глузливо охрестив «Катериничем» (Наука і життя, 12, 1965, 28).
2. спорт. На перегонах — кінь, вершник і команда, що мають найбільше шансів на першість;
// Улюбленець публіки, уболівальників. Аутсайдери футбольних турнірів бувають інколи небезпечніші, ніж визнані фаворити (Вечірній Київ, 10.VII 1971, 3).