ФА́ТА-МОРГА́НА, и, жін., рідко. Вид міражу, при якому зображення наземних предметів (озера, гори, дерева тощо), що лежать за горизонтом, здебільшого спотворені та швидко змінюються;
// перен. Що-небудь примарне, нереальне, оманливе. Так, моя кохана, І фата-моргана, Що промиготіла в чепурних рядках, В пам’яті затреться, Але знов озветься Образом кохання у дівочих снах (Микола Вороний, Вибр., 1959, 171); * У порівняннях. Країна була жовтогаряча, дивна, безмежно сонячна і приваблювала зір, наче казкова фата-моргана (Терень Масенко, Роман.., 1970, 118).
ФАТА-МОРГАНА
Тлумачення слова