ФАСКА 1, и, жін., спец. Навскісна частина ребра чи крайки на металевих, дерев’яних і т. ін. виробах. Є комбіновані різці, за допомогою яких можна без заміни інструмента послідовно обробляти кілька поверхонь, підрізувати торці, розточувати отвори, знімати фаски, проточувати канавки (Різальні інструменти.., 1959, 32); Під час обробки деталей з уступами, фасками.. на токарних верстатах доводиться робити багато технологічних переходів (Вечірній Київ, 18.XI 1968, 2).
ФАСКА 2, и, жін., діал. Невеличка діжечка для масла, сиру. Кланяється незнайомий Василеві раз, кланяється два, кланяється й три. Потім ставить на стіл велику бутлю [великий бутель] горілки.. Фаску масла кладе, бринзи (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 200).