ФАРШИРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до фарширувати. Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим, а з голови — юшку… (Остап Вишня, II, 1956, 246); Для литовської кухні характерні такі страви, як оселедець солоний із смаженою цибулею, огірки, фаршировані овочами, паштет (Технологія приготування їжі, 1957, 5).
2. у знач. прикм. Приготований фаршируванням. Що я більше люблю: печену індичку чи фаршировану гуску? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Фаршировані кабачки; Фарширований перець.