ФА́РКАННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням фаркати та звуки, утворювані цією дією. Горлав від машини шофер, намагаючись перекричати і гудіння мотора, і фаркання власної машини (Вітчизна, 12, 1948, 92); Ввечері на заході чеповному стихало фаркання крил (Андрій Головко, I, 1957, 229).
ФАРКАННЯ
Тлумачення слова