ФАРБО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до фарбувати. Блищать фарбовані сріблом військові літаки (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 45);
// фарбовано, безос. присудк. сл. Тхне свіжою фарбою — недавно фарбовано мостину (Степан Васильченко, I, 1959, 359).
2. у знач. прикм. Помальований, покритий або просочений фарбою. Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Таж се Лис! Простісінький фарбований Лис! (Іван Франко, IV, 1950, 96); Поклала [Фатьма] з фарбованим нігтем палець на повні й рожеві уста (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 397); В одному кутку стояла величезна полив’яна макітра з усяким шматтям, з клубками фарбованої вовни (Андрій Головко, II, 1957, 563).