ФАНАТИЧНО

ФАНАТИ́ЧНО. Присл. до фанатичний. [Настя (фанатично, піднявши руки вгору):] Настав-таки мій час! Діждалась я таки хоч перед смертю свого великого дня! Тепер я оддячу своїм ворогам за все горе, за всі сльози! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 465); Воронцов, наче за власним сином, стежив, як зростав цей молодий обдарований офіцер, фанатично відданий справі, завжди в полоні своїх бентежних, неспокійних думок (Олесь Гончар, III, 1959, 123); Він побачив: дружньої розмови й тепер не вийде. Надто фанатично поблискують очі Каргата (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 179).