ФАЛАНСТЕ́Р, у, чол. Палац для фаланги (у 3 знач.). Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур’є називав фаланстером (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 121); В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш. Фур’є] з приводу організації фаланстерів, — вважав це чимсь надто далеким від життя (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 329).
ФАЛАНСТЕР
Тлумачення слова