ФАЛ

ФАЛ, а, чол. Трос, мотузка для підняття вітрил, сигнальних прапорів і т. ін. Зустрічний вітер висвистував у фалах і вантах, збивав з ніг (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 126);
//  Трос-шланг, за допомогою якого здійснюється зв’язок між космонавтом, що перебуває за бортом космічного корабля, і космонавтами на борту корабля. Перебуваючи за бортом космічного корабля, космонавти підтримують постійний зв’язок із командирами кораблів через фали, що з’єднують скафандри з кораблем (Радянська Україна, 18.I 1969, 2).
▲ Авіаційний фал — мотузка для розкриття парашута без участі парашутиста, яку прикріплюють одним кінцем до спеціального стрижня в кабіні літака, а другим — до витяжного кільця парашута.