ФА́ЙКА, и, жін., діал. Люлька (див. люлька 1). Знов тихо стало, тільки чути було пакання файки в зубах діда Панька (Іван Франко, I, 1955, 289); Берник затис між зубами набиту тютюном файку, а в руках тримав сірники (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 27).
ФАЙКА
Тлумачення слова