ФАГО́Т, а, чол. Дерев’яний духовий музичний інструмент низького тембру з конічним каналом і подвійною тростиною. Голосно покотилися тонкі та різучі вигуки флейт та кларнетів; протяжно загули сурми та фаготи… (Панас Мирний, III, 1954, 263); Аж несподівано із зали Фагот із флейтою бринять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 135).
ФАГОТ
Тлумачення слова