ФА́БУЛЬНИЙ, а, е, літ. Стос. до фабули. Це були жерці слова: Івась, Самко, Юник і Ливар. Всі вони вважали себе за експерименталістів у галузі фабульних комбінацій (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 222); Поема [Т. Шевченка] «Марія» (1859), в якій використано окремі фабульні елементи євангельської легенди про народження Христа, спрямована проти християнських догматів і має революційний характер (Історія української літератури, I, 1954, 206); Фабульна основа лібретто.
ФАБУЛЬНИЙ
Тлумачення слова