ФАБРА, и, жін.
1. Речовина, що застосовується в косметиці для фарбування в чорний колір бороди та вусів, а також щоб надати вусам певної форми.
2. заст. Фарба. Чималі вікна й двері, віконниці, помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей — все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (Нечуй-Левицький, I, 1956, 172).