ЕСКО́РТ, у, чол. Конвой, охорона, що супроводжують кого-, що-небудь. За кілька хвилин Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 71); * У порівняннях. Кілька рибальських човнів, як почесний ескорт, супроводжували цю жалібну процесію (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 347).
ЕСКОРТ
Тлумачення слова