ЕСКАДРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до ескадрон. — Було нас дванадцять козаків з бригади Криворучки, тринадцятий — Янсон — наш політрук, Танька — ескадронна баришня, три карабінки і сто двадцять п’ять бойових куль (Яків Качура, II, 1958, 130);
// у знач. ім. ескадронний, ного, чол., розм. Командир ескадрону. Ескадронним сказано: — Знай же, Опанас, Ту шляхетську голову добре пригощай! (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 16).
ЕСКАДРОННИЙ
Тлумачення слова