ЕРЗА́Ц, у, чол. Неповноцінний замінник чого-небудь; сурогат. У пивній.. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись (Юрій Яновський, I, 1958, 539); * Образно. Підміняючи справжні пристрасті й почуття їх солоденькими ерзацами, подібна драматургія [п’єси «Люська» Г. Мазіпа, «Ураган» Т. Смолянської] лише опошлює ті моральні норми й положення, які вона береться стверджувати (Про багатство літератури, 1959, 80).
ЕРЗАЦ
Тлумачення слова